Судинна патологія шкіри. Тактика ведення та лікування.

Шановні колеги. Косметологи, акушери, педіатри, дерматологи, дитячі хірурги та всі, хто стикається у своїй практиці з судинною патологією шкіри або цікавиться, через життєві обставини, цим питанням.

Як медики, так і пацієнти повинні знати та розуміти, що в лікувальній тактиці немає монодисциплінарних підходів. У вирішенні будь-якої медичної проблеми завжди потрібне спільне зусилля багатьох фахівців. Чи йдеться про серцево-судинні захворювання, ендокринопатії або дерматологічні проблеми.

Наприклад, жоден досвідчений лікар не лікуватиме ожиріння III ступеня лише дієтою. Крім гастроентеролога обов’язково проконсультує пацієнта в ендокринолога, оскільки ця проблема завжди пов’язана з порушенням засвоєння глюкози та всіх видів обміну речовин. Так само і у кардіолога, оскільки ожиріння завжди супроводжує артеріальну гіпертензію.

Зрозуміло, що не існує і косметологічних проблем, що окремо стоять. Кожен поважаючий себе професійний косметолог ніколи не призначатиме ті чи інші косметологічні процедури, попередньо не проконсультувавши пацієнта у дерматолога, ендокринолога, гастроентеролога, хірурга та онколога. Призначить загальноклінічні та гормональні дослідження, обов’язково підключить дієтолога. Це і є мультидисциплінарний підхід до вирішення проблеми, з якою звернувся до вас пацієнт.

Багато хто з вас стикався з ситуацією, коли пацієнт на запитання: “Що вас турбує?”

Справа в тому, що судини, що лопнули — це, як правило, петехіальні крововиливи, що гояться від п’яти до десяти днів. Пацієнт, як правило, навіть не встигає, звернеться до лікаря.

У той же час гемангіома — це пухлина немовлятного віку і такий пацієнт взагалі не в змозі щось сказати. Тож якщо ви чуєте таку фразу – знайте, треба розбиратися глибше. Давайте розглянемо найпоширеніші випадки в клінічній практиці. Що насправді ховається за фразою: “На шкірі лопнула судина, купероз або гемангіома”.

Багато років термін “гемангіома” використовували для опису широкого спектру судинних захворювань шкіри. Вони мають різну етіологію, патогенез та прогноз, але схожі на певному етапі за своїми клінічними проявами.

Використання єдиного терміна призвело до суттєвої діагностичної плутанини, статистичної недостовірності, відсутності логічної тактики. Розробка та впровадження нових методів лікування виявлялися не завжди ефективними, оскільки насправді застосовувалися для різних захворювань. Враховуючи, сучасні наукові дослідження та класифікації, коректним та обґрунтованим вживатиме термін “гемангіома” лише до реактивно-проліферативних пухлин судинного ендотелію, які вражають дітей до року.

Для неї характерний стадійний перебіг:

• зростання,
• стабілізація
• інволюція.

Виявляють цю пухлину у 10% новонароджених. Точніше її назва – “Інфантильна гемангіома”. В окрему нозологічну одиницю виділяють “Вроджену гемангіому”.

В даний час для систематизації всіх судинних аномалій використовують класифікацію Міжнародного товариства вивчення судинних аномалій ISSVA. Принциповим питанням якої є поділ судинних аномалій на судинні пухлини та судинні мальформації:

• Гемангіома є ендотеліальною гіперплазією і є доброякісною пухлиною;
• Судинна мальформація – це дефект будови судин, який виникає у процесі ембріо – та васкулогенезу.

Згідно з класифікацією ISSVA в нашому списку є пухлини, є і судинні мальформації (вроджені вади розвитку судин), але також є судинна патологія, асоційована з іншими захворюваннями. Значить і прогноз розвитку даної патології, тактика, і лікувальні методики повинні відрізнятися. Єдиного підходу немає і не може бути. Як ми вже говорили, дуже важливо диференціювати, про яку судинну патологію йдеться, чи це окрема нозологічна одиниця або симптом іншого захворювання.

Давайте узгодимо, що є що:

• До доброякісних пухлин відносяться: сенільна ангіома, піогенна гранулема, ангіокератома, ангіофіброма, інфантильна гемангіома, вроджена гемангіома, тафтангіома, епідермальна кіста;
• До злоякісних пухлин відносяться: базальноклітинна карцинома, безпігментна меланома, ангіосаркома;
• До вроджених вад розвитку судин відносяться: судинні мальформації, компресійна капіляропатія, телеангіоектатичний невус, серпінгінозна ангіома, венозне озеро, телеангіоектазії (фаціальна, ретикулярний варикоз).
• До запальних захворювань шкіри належать: розацеа, себорейний дерматит, періоральний дерматит, екзема, вугрі;
• До аутоімунних захворювань відносяться: васкуліти, системний червоний вовчак, системна склеродермія;
• До спадкових захворювань відносяться: ульеритема, Хвороба Рандю – Ослера.

Поговоримо про судинну патологію шкіри, як про окрему нозологічну одиницю, а не симптом іншого захворювання.