Ідея подарувати клітини своїм батькам (або ж навпаки – скористатися клітинами дітей) виникла ще в 1918 році. Під час Першої Світової війни Гордон Уорд (британський доктор) вперше це зробив успішно. У 1930-х Чарльз Дрю, американський лікар, розробив методи зберігання і транспортування плазми, що дозволило її масово використовувати у Другій світовій війні захворювань та екстрених ситуацій. А що зараз? А зараз американські мільйонери активно використовують методику донорства для омолодження.

Давайте розповім про найвідоміших.

1. Пітер Тіль.

Співзасновник PayPal і один з перших інвесторів Facebook, Пітер Тіль, за чутками, цікавився переливанням крові молодих людей, щоб продовжити життя. Хоча він сам заперечував, що проходив таку процедуру, він фінансував дослідження в області продовження життя.

2. Джейсон Хоуп.

Техно-інвестор, відомий своїми вкладеннями в біотехнології та дослідження старіння. Він підтримував дослідження, пов’язані з переливанням молодої крові.

3. Брайан Джонсон.

Американський мільярдер, засновник Braintree і проекту Blueprint, який витрачає мільйони доларів на рік на уповільнення старіння. У 2023 році він перелив собі плазму свого 17-річного сина в рамках експерименту з омолодження.

Сам же Брайан Джонсон зробив ще й ін’єкції МСК клітин (донорські), це він робив, до речі, в Європі.

Ціна в США починається від 10000 $. В Україні ці технології більш доступні.

Наші можливості:

1. донорство екзосом (рекомендований об’ємом 50 млрд)
2. донорство МСК клітин (розрахунок 1 кг маси тіла – 1 млн МСК клітин)

Чи це безпечно?

Термін «мезенхімальні стовбурові клітини» ввів Арнольд І.Каплан в 1991 році. Вчений Case Western Reserve University позначив МСК як частинки, що володіють маленьким клітинним тілом, а також тонкими і довгими відростками. Через чотири роки завершилися перші клінічні випробування, які проводила компанія Osiris Therapeutics з метою встановлення ступеня безпеки терапії МСК. У них брали участь 15 осіб, кожен з яких отримав дозу синтезованих в лабораторії СК.

У 2012 році в Новій Зеландії і Канаді вперше схвалили препарат Prochymal на основі МСК – дозвіл від регулюючих органів отримали розробки, спрямовані на ослаблення симптоматики у пацієнтів з РТПХ. Ще через деякий час японське міністерство охорони здоров’я дозволило вводити мезенхімальні МСК людям, які страждають хворобою Крона. У Південній Кореї дозволені Cupistem і Cartistem, що допомагають при анальних свищах і дегенеративному артриті відповідно. У європейських країнах призначають Alofisel для лікування періанальних ускладнень хвороби Крона.
До середини 2023 року зафіксовано понад 1100 наукових досліджень, пов’язаних з МСК, причому фахівці вивчають можливості їх застосування для лікування більш ніж 920 захворювань і небажаних реакцій організму.

Терапія мезенхімальними клітинами.

Пошкодження скелета різного ступеня тяжкості внаслідок обморожень, надмірних фізичних навантажень, проколів і порізів, а також здавлювання. Для відновлення застосовуються незрілі попередники МСК, які зливаються і утворюють м’язові волокна.

Розмноження і спеціалізація відбуваються природним шляхом, а вводяться компоненти мезенхімальних стовбурових клітин забезпечують нішу для міосаттелітів. Після пошкодження автоматично запускається процес переміщення в уражену область МСК з кістковомозкової рідини – так відбувається через реакцію на виділення хемоаттрактантів.

Захворювання аутоімунного спектру. МСК вводять при розвитку або в цілях профілактики РПТХ, при хворобі Крона, системному склерозі або червоному вовчаку.

Розсіяний склероз (РС) і ряд інших нейродегенеративних хвороб. При РС нервові клітини руйнуються, і ЦНС перестає коректно функціонувати. Проблеми виникають внаслідок неадекватної реакції імунної системи і запуску парних механізмів. Щоб допомогти пацієнту, необхідно забезпечити одночасно імунну модуляцію і нейрорегенерацію. В обох випадках будуть корисні МСК, які допомагають послабити аутоімунні прояви і запустити передбачені природою регенераційні процеси.

МСК мають здатність синтезувати цитокіни – біологічно активні агенти, що блокують неадекватні захисні реакції організму. Вони дозволяють уповільнити синтез Т- і В-клітин, які при розсіяному склерозі впливають на білки мієліну, в результаті чого розвивається ураження ЦНС. МСК підтримують нормальний стан мієлінової оболонки (структуру і функціональність) і дозволяють здійснювати передачу нервових імпульсів без збоїв. При наявності аномальних змін терапія з використанням МСК забезпечує уповільнення прогресії хвороби

Серцево-судинні порушення, які можуть виникати при вроджених порушеннях, токсичному впливі, незбалансованому харчуванні, наявності шкідливих звичок, травмах різного ступеня тяжкості, а також під впливом інших факторів. Мезенхімальні стовбурові клітини знижують ступінь пошкодження тканин міокарда і, як показують дослідження на мишах, оберігають серцево-судинну систему (ССС) від критичних станів (серцевих нападів, інфаркту).

Пацієнтам з уже діагностованими хворобами ін’єкції МСК дозволяють уповільнити прогресію патологічних процесів, послабити симптоматику і поліпшити якість життя. Терапія може бути рекомендована і в якості засобу профілактики рецидиву інфаркту міокарда.

Розлади мозкового кровообігу. При ранньому введенні МСК є шанс прискорення відновного процесу при настанні інсульту. Клітини посилюють функціональність головного мозку, запускають генерацію нових нейронів, нормалізують синаптичну пластичність і запускають механізм створення нових кровопостачальних судин. Проведені дослідження дозволяють говорити про високу ефективність МСК в рамках реабілітації при різних видах інсульту.

Хвороби гепатобіліарної системи. При розвитку фіброзу відбувається заміщення здорових тканин деформованими і утворення вузлів, мезенхімальні стовбурові клітини допомагають відновити працездатність органу. Суть впливу МСК на печінку полягає в індукції відновлення гепатоцитів і активації імунних реакцій для нейтралізації запалення.

А де ми можемо застосовувати екзосоми?

В останні роки унікальні властивості екзосом все активніше починають застосовуватися в лікуванні різних захворювань і регенеративній медицині. Екзосоми використовують при лікуванні:

•  неврологічних патологій;
• дегенеративних захворювань (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз та ін.);
• захворювань обміну речовин;
• постінфарктних і постінсультних ускладнень;
• травм, пошкоджень (екзосоми з МСК володіють прекрасними ранозагоювальними властивостями) та ін.

Такі крапельниці найкраще виконувати курсом, частота введення – 1 раз на рік.

З чого почати? Звичайно ж з консультації та планування.

Ну і для скептиків – я підготувала добірку наукових статей

Наукові публікації

1. Нейропротекція при розсіяному склерозі https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16413962/#:~:text=Abstract,cell%20populations%2C%20and%20promoting%20regeneration
2. Мезенхімальні стромальні клітини втрачають свій імуносупресивний потенціал після алотрансплантації https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0301472X08002117
3. Потенційне використання дорослих стовбурових клітин для лікування розсіяного склерозу та інших нейродегенеративних захворювань https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18325660/
4. Імуномодуляція і нейропротекція за допомогою мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку (МСК): пропоноване лікування розсіяного склерозу та інших нейроімунологічних/нейродегенеративних захворювань https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17610906/
5. Нейропротекція та імуномодуляція мезенхімальними стовбуровими клітинами при хронічному експериментальному аутоімунному енцефаломієліті https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18541795/
6. Мезенхімальні клітини-попередники в червоному і жовтому кістковому мозку https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19445844/
7. Безпека та імунологічні ефекти трансплантації мезенхімальних стовбурових клітин у пацієнтів з розсіяним склерозом та бічним аміотрофічним склерозом https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20937945/
8. Терапевтичний потенціал трансплантації мезенхімальних стовбурових клітин для лікування розсіяного склерозу: консенсусна доповідь міжнародної групи вивчення МСК
   https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20086020/
9. Захист від окислювального стресу за допомогою нових активаторів теломерази в мезенхімальних стовбурових клітинах, отриманих від здорових і хворих людей. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23590815/
10. Мезенхімальні стовбурові клітини підсилюють онколітичну дію вірусу хвороби Ньюкасла в клітинах гліоми завдяки виробленню TRAIL. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27724977/